Що таке НЕВРОЗ?

Невроз — це узагальнююче поняття для групи оборотних нервово-психічних розладів, які виникають через гострі та хронічні психотравмуючі чинники. Неврози протікають тривало і викликають підвищений рівень стресу. Вони мають нав'язливі, істеричні або астенічні прояви, а також знижують фізичну й розумову працездатність. Кількість хворих з цим порушенням постійно збільшується, і за даними ВООЗ, за останні 65 років їх стало у 24 рази більше.

В медичній літературі невроз також має назви «невротичний розлад» та «психоневроз». В МКБ-10 застосовується таке визначення як «невротичний розлад». У США різновиди захворювання називаються й іншими термінами. Наприклад, іпохондричний невроз — «іпохондрією», обсесивно-компульсивний — «обсесивно-компульсивним розладом» тощо.

Класифікація неврозів

Неврологи виділяють 3 основних види неврозів:

• Істеричний (або конверсійний).
  Супроводжується нападами раптового й нестримного плачу та сміху (іноді з непритомністю або судомами).
• Неврастенія.
  Проявляється надмірною дратівливістю, швидкою стомлюваністю.
• Невроз нав'язливих станів.
  Характеризується думками, образами, діями й відчуттями, які часто з'являються у свідомості та приводять до їх обов'язковій реалізації.

Також фахівці часто виділяють у якості самостійних невротичних розладів такі різновиди неврозу:

• Фобічний (тривожний розлад).
  Проявляється в складі обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), в залежності від симптомів ділиться на панічні атаки, генералізований тривожний розлад, клаустрофобію, нозофобію, агорафобію та ін.
• Депресивний.
  Супроводжується послабленням мотивації, зниженим або пригніченим настроєм.
• Іпохондричний.
  Проявляється зайвим занепокоєнням про самопочуття, постійним пошуком у себе якихось захворювань, які не виявляються при обстеженні.
• Посттравматичний.
  Супроводжується сильним страхом, розгубленістю, соромом, відходом у себе, вираженою вразливістю, психосоматичними ознаками (нудотою, втратою апетиту) і виникає у людей, які стали свідками або учасниками терористичних атак, війни, фізичного або сексуального насильства, нещасних випадків, катастроф, тортур, смерті близьких, важких хвороб або хірургічних операцій.
• Репетиційний.
  Супроводжується перенесенням конфліктних незавершених проблем у сучасність (наприклад, «усі з мене сміються», «я нікому не подобаюсь» і т. д.).
• Деперсоналізаційний.
  Супроводжується відключенням від власного тіла, думок і відчуттям «життя як уві сні».

Невротичні розлади проходять 3 стадії:

• I (невротична реакція) — з'являється відразу після гострого психотравмуючого чинника і триває не більше ніж місяць;
• II (невротичний стан) — порушення присутні понад місяць і проявляються в поведінкових реакціях;
• III (невротична зміна особистості) — невротичні розлади стають хронічними.

На перших двох стадіях порушення може зникнути під впливом різних внутрішніх та зовнішніх чинників або лікування. Третій етап розладу починається за відсутності лікування.

Етіологія неврозів

Причини неврозу:

• хронічні стреси;
• душевні переживання;
• проблеми в родині;
• прийом наркотиків;
• нездатність розв'язувати якусь проблему;
• надмірне зловживання алкоголем;
• обставини, що призводять до психологічної травми;
• тривале фізичне, психоемоційне або інтелектуальне перенапруження;
• хронічні захворювання, що виснажують імунну систему.

Існують також і чинники, що зумовлюють розвиток невротичного розладу:

• психологічні — особливості типу особистості, умов виховання, становлення його взаємин із суспільством;
• біологічні — функціональна нестабільність нейрофізіологічних систем та деяких нейромедіаторів, що підвищує уразливість до психогенних впливів.

До неврозів частіше схильні люди, яким властиві емоційна лабільність, недовірливість, тривожність, підвищена чутливість, демонстративність в поведінці та ускладненість в адаптації до нових умов.

Симптоми неврозу

Поставити діагноз при невротичному розладі зможе тільки лікар, оскільки існують різні види неврозів. Зрозуміти, що таке невроз допоможе виявлення його основних симптомів:

• часті відчуття страху й тривоги;
• труднощі в спілкуванні;
• неадекватна самооцінка;
• складності із засинанням і сном;
• нерішучість;
• тривожне очікування чогось;
• фобії;
• панічні атаки;
• різкі зміни настрою;
• плаксивість;
• швидка дратівливість;
• вразливість і уразливість;
• зниження пам'яті, уваги та розумових здібностей;
• гіперчутливість до гучних звуків, різких перепадів температур і яскравого світла;
• безпричинна психоемоційна лабільність;
• зацикленість на психотравмуючій проблемі;
• гіперчутливість навіть до незначних до стресових факторів;
• швидка стомлюваність.

Якщо у людини довгий час присутні кілька симптомів неврозів, треба звернутися до лікаря для більш детальної діагностики: 

Крім змін з боку психіки, стан хворих порушується також фізичними ознаками неврозів:

• головні болі;
• дискомфорт і болі в серці;
• болі в животі;
• кашель;
• енурез;
• заїкання;
• тремтіння пальців, рук, ніг в колінах;
• посмикування м'язів;
• клубок у горлі;
• печія;
• відчуття задухи та нестачі повітря;
• нудота і блювота;
• серцебиття;
• скачки артеріального тиску;
• часті позиви до сечовипускання;
• болі під час сечовипускання;
• порушення випорожнень;
• надлишкова пітливість;
• сексуальні: зниження лібідо і потенції, фригідність;
• порушення з боку шкіри: кропив'янка, псоріаз, атопічний дерматит;
• порушення апетиту: переїдання, недоїдання, швидке насичення при відчутті голоду, тривале небажання їсти;
• потемніння в очах і запаморочення через перепади тиску.

Симптоми неврозу завжди присутні довго і часто болісно сприймаються не тільки самим хворим, а і його оточенням.

Особливості неврозів у дітей

Головною причиною розвитку невротичних розладів у дітей є психотравмуючі ситуації, які дитина просто не в змозі винести через незрілість особистості. Основними провокуючими чинниками стають сімейні конфлікти, проблеми в дитячому колективі, різка зміна звичного способу життя (переїзд, розлучення, народження інших дітей), сильний переляк, затяжна хвороба, травма або невідповідне навантаження. У дітей неврози можуть виникати також через родові травми, ускладнення вагітності, гіпоксія чи внутрішньоутробні інфекції.

З симптомами неврозів дитина може зіткнутися в будь-якому віці. Однак частіше вони формують повну картину розладів до 6–7 років.

У дітей і підлітків частіше виявляються такі види неврозів:

• істеричний;
• нав'язливих рухів;
• іпохондричний;
• неврастенічний;
• фобічний;
• депресивний.

Часто у дітей виявляються і такі невротичні розлади як енурез, заїкання, анорексія, лунатизм та інші розлади сну: кошмарні сни, тривожний сон.

Лікування невротичних розладів у дітей має бути спрямоване на усунення ситуацій, які провокують порушення. Потрібен комплексний підхід. План лікування містить психотерапевтичні (ігрові, сімейні та ін.) І медикаментозні методи.

Ускладнення неврозів

Наслідками неврозу можуть ставати:

• важкі панічні атаки;
• хронічні захворювання внутрішніх органів;
• порушення соціальної та трудової адаптації;
• депресія.

Невротичні розлади не призводять до інвалідності, але можуть порушувати якість життя хворого та його близького оточення.

Профілактика неврозів

Для запобігання розвитку невротичних розладів слід:

• уникати психотравмуючих ситуацій;
• вести здоровий спосіб життя: достатній сон, правильне харчування, відсутність шкідливих звичок, правильна організація навантажень;
• займатися фізкультурою та спортом;
• виробляти правильну реакцію на неприємні події та зміну умов;
• підвищувати стресостійкість;
• запобігати сімейним конфліктам;
• своєчасно лікувати хронічні захворювання;
• не соромитися звертатися до психолога в складних ситуаціях.

Джерело щоб дізнатися більше.